Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Васильєва, А. В.![]() |
|
dc.contributor.author | Колєватов, О. О.![]() |
|
dc.date.accessioned | 2023-05-16T12:45:26Z | |
dc.date.available | 2023-05-16T12:45:26Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.uri | http://ir.stu.cn.ua/123456789/27655 | |
dc.description | Васильєва, А. В. Фінансова система Київської Русі / А. В. Васильєва ; наук. керівник О. О. Колєватов // Юність науки – 2022: соціально-економічні та гуманітарні аспекти розвитку суспільства : зб. тез ХIІ Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Чернігів, 15-16 трав. 2022 р.). – Чернігів : НУ «Чернігівська політехніка», 2022. – С. 350-352. | uk_UA |
dc.description.abstract | Історія українських грошей бере свій початок з часів Київської Русі. Назва «гривня» походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на «загривку»). Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Інша версія походження гривні – це голова худоби (грива), що була еквівалентом вартості. Крім того, гривня мала властивість ділення на менші монети, а саме: 1 гривня дорівнювала 25 кунам, 50 різанам, 20 ногатам і 150 віверицям. З Ⅺ ст. в обігу Русі були так звані «київські» гривні, які мали шестикутну форму і важили 150 г. срібла – ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські» гривні. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною була «чернігівська» гривня, за формою схожа на «київську», а за вагою на «новгородську». Найцікавіша форма була у «волзької» гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Чернігів : НУ "Чернігівська політехніка" | uk_UA |
dc.title | Фінансова система Київської Русі | uk_UA |
dc.type | Working Paper | uk_UA |